<p style="text-align: justify;">До призначення 8 лютого на посаду Головнокомандувача ЗСУ, Олександр Сирський очолював Сухопутні війська України.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/02/10/01.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Американське <a href="https://www.nytimes.com/2024/02/08/world/europe/ukraine-russia-war-oleksandr-syrsky.html">видання “The New York Times” одним із перших відреагувало</a> на призначення нового Головнокомандувача ЗСУ. Воно зазначило що Сирський - талановитий генерал, якому вдалося успішно захистити Київ і деокупувати Харківську область. У свою чергу агенція “Reuters” назвала операції, проведені Сирським, абсолютно блискучими і визначило їх як одні з найбільших перемог України під час повномасштабної війни.</p> <p style="text-align: justify;">Проте екс-президент РФ Дмитро Мєдвєдєв у прямому смислі слова прокляв Сирського. «Нехай земля горить у нього під ногами», - написав він у п‘ятницю у своєму каналі в Телеграм.</p> <p style="text-align: justify;">Основний наратив російської пропаганди стосовно Сирського полягає к тому, що він - уродженець Владімірської області РФ. З одного боку росіяни називають його зрадником Батьківщини, а з іншого - натякають на "зраду" в Києві. </p> <p style="text-align: justify;">Але це смішно, зважаючи, що пів Кремля – уродженці України. Голова Совєта Федерації РФ Валентина Матвієнко – з Шепетівки, Дмитро Козак – з Кіровоградської області, Сергій Глазьєв – з Запоріжжя, помічник путіна та колишний міністр транспорта РФ Ігор Лєвітін – з Одещини…</p> <p style="text-align: justify;">Виявляється, не місце народження визначає батьківщину, а цінності яким служить людина і які присутні на тій землі, де вона живе. Хтось обрав собі служити царю та поїхав на росію. А хтось приїхав з росії тому що хотів служити народу який не терпить рабства.</p> <p style="text-align: justify;">Ба більше – весь воєнний та військовий шлях Сирського показує на чиїй він стороні.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/02/10/02.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Саме в Україні Сирський пройшов усі командні щаблі, керуючи мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Національної гвардії України в Чугуєві, і пізніше 72-ю механізованою бригадою. З 2013 року Сирський став першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, і саме Сирський у штаб-квартирі НАТО від імені Міноборони обговорював зміни української армії відповідно до натівських стандартів.</p> <p style="text-align: justify;">Після початку війни на Сході України Сирський очолив штаб АТО і координував вихід українських захисників із Дебальцевого. За успішно проведену операцію Сирський тоді був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта.</p> <p style="text-align: justify;">Із 2016 року Сирський став головою Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ, а з 2017 року став командиром усієї Антитерористичної операції на сході України. У 2019 році Сирського призначили командувачем Сухопутних військ ЗСУ, і того ж року він став начальником Генерального штабу.</p> <p style="text-align: justify;">У перші найважчі тижні наступу російської армії на Київ Сирський командував обороною столиці. Завдяки його рішенню генерала були оперативно зруйновані мостові переходи на Київщині і підірвана дамба на річці Ірпінь. Через це позиції російської армії були затоплені, і наступ ворога вдалося зупинити. Це фактично стало моментом корінного перелому у війні бо не дозволило росії досягти головної мети – увійти у столицю і посадити свою владу. Після успішної оборони Києва Сирський отримав звання Героя України.</p> <p style="text-align: justify;">Сирський очолив оборону Сєвєродонецька, одного з ключових міст на Донбасі. Там, виснажуючи і знекровлюючи ворога ЗСУ протягом 57 днів, стримували натиск значно більших сил противника.</p> <p style="text-align: justify;">Також ім‘я Сирського записано в історії оборони Бахмута, де була, фактично, знищена ЧВК Вагнера.</p> <p style="text-align: justify;">Генерал керував також контрнаступом Збройних сил України на Харківщині, коли були блискавично звільнені Балаклія, Куп’янськ, Ізюм, деокуповані десятки селищ.</p> <p style="text-align: justify;">Ну і, звичайно, звільнення Херсона. Це був єдиний обласний центр України, захоплений російськими окупантами з моменту початку широкомасштабного вторгнення. Деокупація міста завершила Херсонську наступальну операцію, в результаті якої підрозділи Сил оборони України просунулись на відстань до 40 кілометрів і звільнили територію площею до 5700 км2. Були визволені 211 населених пунктів, включаючи сам Херсон.</p> <p style="text-align: justify;">Тож, слова, як то кажуть, - зайві. Стиль нового головкома зрозумілий, досвід – очевидний. Чекаємо на продовження.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/02/10/03.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;"><em><strong>Семен Конторський, для "ОстроВа"</strong></em></p>